Головна / Інформаційна довідка села Стопчатів

 

Село Стопчатів розташоване на правому березі річки Лючки, за 16 км від районного центру, 15 км від залізничної станції Коломия.  Вперше у документах згадується в 1515 році.  На території Стопчатова виявлено поселення доби бронзи та поховання культури карпатських курганів.

Інфраструктура

Площа села 2525 га, населеного пункту — 1777 га, віддаль до райцентру  — 16 км, 23 вулиці, протяжність — 50 км.

Стопчатівська ЗОШ І-ІІІ ст.

  • Директор Романюк Василина Василівна
  • Кількість учнів у школі – 251
  • Є відповідно обладнаний спортзал, їдальня на 120 місць, актовий зал на 220 посадочних місць, комп’ютерний клас, підключений до Інтернету.

Народний дім

  • Директор Морикіт Оксана Ярославівна
  • В Народному домі працюють Народний хор духовної пісні, драматичний гурток, літературний театр, читці, любительське об’єднання «Соколята».

Церкви

  • УГКЦ «Різдва Пресвятої Богородиці»
  • УГКЦ «св. Миколая»
  • УГКЦ «св. Параскеви»

stopchativ-churchВперше Стопчатівська церква згадується в документі другої половини XVI ст. Через 100 років в селі відзначені вже дві церкви. Попередня до існуючої дерев’яна церква постала на початку XVIII ст. Розташовувалася на місці теперішньої церкви. Нова церква з дерева зведена у 1814 році. Була філіяльною парафіяльної церкви Св. Миколи в цьому ж селі. Святиня відновлена на зламі 1980-х – 1990-х років. Сьогодні не належить до пам’яток архітектури. В користуванні громади УГКЦ.

Церква стоїть в центральній частині села, посеред цвинтаря. Планування церкви часто зустрічається в Косівському районі. Святиню завершують три верхи. Рівноширокий зашклений прибудований ганок є при західній стіні бабинця, а з півдня до нави веде бічний вхід. Рівноширока захристія, вкрита окремим дахом, прилягає зі сходу до вівтаря. З півдня від церкви розташована дерев’яна триярусна дзвіниця, зведена одночасно з церквою. Біля церкви на цвинтарі спочивають парохи Стопчатова: о. Степан Смачило (1894–1969) і о. Кондрат Вергун (1912–1978).

Історична довідка

Рівно посередині між містом Косів та залізничною станцією Коломия, знаходиться село Стопчатів. Воно було засноване ще в 1416 році. Але це лише офіційна дата, коли село вперше згадали в літописах. На території села знайшли поселення бронзової доби, адже з давніх-давен ці мальовничі місця з щедрою природою манили до себе поселенців. Вони селилися тут незважаючи на те що життя тут досить важке та небезпечне.

В 1610 році село придбав у власність Матій Яблоновський, котрий купив його у попереднього власника Влодка. Сказати що село виграло від зміни господаря, навряд чи можна. Здається що в ті часи пани змагалися хто вигадає кращі способи того як гнобити своїх селян, котрі не мали майже ніяких прав. Звісно такі обставини ставали причиною повстань що спалахували на Гуцульщині, жителі села Стопчатів ніколи не залишалися осторонь, і підтримували своїх земляків. Згодом багато селян пішло в опришки, щоб боротися за волю для свого народу. За усними переказами село Стопчатів відвідував також знаменитий та овіяний легендами вождь опришків Олекса Довбуш.

Майже півсотні жителів села Стопчатів загинули в лавах УПА, а дві з половиною сотні були репресовані за те що підтримували повстанський рух. Червоний терор що був тут залишив невиліковні шрами на серцях селян, котрі ніколи не загояться, адже сотні патріотів постраждали лише через те що хотіли незалежності свого краю. Навіть зараз в селі могила січового стрільця Мельника ніколи не залишається без квітів, в селі Стопчатів також є пам’ятник в сотенному УПА Василю Скригунцю, котрий селяни поставили за власні кошти.

Неподалік села в урочищі Фабрика є руїни замку, котрий побудували ще до Середньовіччя. Зараз від замку залишилося декілька найміцніших стін, все інше напевно було зруйновано під час однієї з війн, або кочовиками. Також  в селі збереглося багато старих гуцульських хатин.

 

Share This